1. (пасивний стан до дієслова “обожнювати”) Бути предметом обожнювання, поклоніння; викликати захоплення, любов, пошану.
2. (розм., ірон.) Вважати себе надто важливим, вести себе з почуттям власної вищості; зарозуміло поважати себе.
Словник Української
Буква
1. (пасивний стан до дієслова “обожнювати”) Бути предметом обожнювання, поклоніння; викликати захоплення, любов, пошану.
2. (розм., ірон.) Вважати себе надто важливим, вести себе з почуттям власної вищості; зарозуміло поважати себе.