Значення
-
(пасивний стан до дієслова “обожнювати”) Бути предметом обожнювання, поклоніння; викликати захоплення, любов, пошану.
-
(розм., ірон.) Вважати себе надто важливим, вести себе з почуттям власної вищості; зарозуміло поважати себе.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я обожнююся, ти обожнюєшся, він обожнюється, ми обожнюємося, ви обожнюєтеся, вони обожнюються