1. Той, хто обожнює когось або щось, відчуває до об’єкта поклоніння надзвичайно сильне, пристрасне захоплення, любов або шану.
2. (У релігійному контексті) Той, хто поклоняється божеству, ідолу, вважаючи його богом; ідолопоклонник.
обожнювач
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |