Значення
-
Пристрій для зберігання та подавання набоїв у стрілецькій зброї, що зазвичай має форму коробки, трубки або диска.
-
Технічний елемент у вигляді кільця, хомута або скоби для з’єднання, кріплення чи обхвату деталей (наприклад, обойма підшипника).
-
Переносно: група, коло людей, об’єднаних спільними інтересами або діяльністю (наприклад, обойма радників, політична обойма).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обойма, р. обойми, д. обоймі, з. обойму, о. обоймою, м. обоймі, к. обоймо