обов'язковість

[oboʋ'jɑzkoʋistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Абстрактний іменник, що означає якість особистості, яка полягає у сумлінному та неухильному виконанні своїх обов’язків, правил, договореностей або моральних принципів; відповідальність, добросовісність.

  2. Обов’язкова, невід’ємна частина чогось; те, що входить до обов’язкового переліку вимог, умов або елементів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обов'язковість, р. обов'язковості, д. обов'язковості, з. обов'язковість, о. обов'язковістю, м. обов'язковості, к. обов'язковосте

Більше записів