оборонити

1. Захистити від нападу, ворожих дій, відстояти, не віддати ворогові (про територію, населений пункт, позицію тощо).

2. Заступитися, захистити когось від нападу, образу, несправедливого ставлення.

3. У спорті: не пропустити гол (м’яч, шайбу) у свої ворота, зберегти ворота «сухими».

4. (У пасивному стані) Бути захищеним, закритим від чогось небажаного (про місце, простір).

Приклади:

Приклад 1:
Замислений і гнівний Шевченко готовий оборонити жінку, Україну, що припала до нього, шукаючи захисту. Настрій і символічний підтекст самозрозумілі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Покупивши i поскладавши у кошик усе докупи, каже: — Вже ж як хочете, дiвчатка, а я вас спроводжу аж додому, щоб оборонити вас вiд собаки; та й менi таки у вашiм селi є до чоловiка дiло. Оп’ять-таки Василь збрехав: не було йому нiякого дiла нi до якого чоловiка, а хотiлось йому… та побачимо, що буде дальш.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
стогне пiтьма над полем, i голоснiше завивають собаки в селi… А Пiдпара знов ходить, стереже клунi, суворий, безстрашний, готовий оборонити своє не рушницею тiльки, а i зубами. * * * Дощi випадали щоденно.
— Самчук Улас, “Марія”