обора

1. (діал., архаїз) Закрита будівля або огороджена ділянка для утримання великої рогатої худоби, коней, овець; стійло, хлів, хлева.

2. (історичне) Господарська споруда у селищній чи феодальній господарстві для зберігання сільськогосподарських знарядь та припасів.

Приклади:

Відсутні