Древослів

Словник Української Мови

обмовницький

[obmoʋnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

Стосунковий до обмовника або обмовниці; властивий їм.
Який містить обмову, наклеп; наклепницький.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обмовницький, р. обмовницького, д. обмовницькому, з. обмовницького, о. обмовницьким, м. обмовницькім

Більше записів