Значення
-
Той, хто обмовляє когось, поширює неправдиві чутки, наклеп.
-
Той, хто вороже, зневажливо висловлюється про кого-небудь, зводить наклеп.
-
Заст. Той, хто займається чаклунством, наговорами; чарівник, знахар.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обмовник, р. обмовника, д. обмовникові, з. обмовника, о. обмовником, м. обмовникові, к. обмовнику