1. Такий, що про нього розповіли, згадали або сказали у певному контексті (найчастіше вживається у формі “обмовлений у завіщенні”, “обмовлений у заповіті”).
2. (Рідк.) Такий, що був предметом обмов, наклепів, пліток.
обмовлений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик (True) |