1. (розм.) Обдумати, обміркувати щось, уважно проаналізувати; зважити всі обставини перед прийняттям рішення.
2. (перен., розм.) Сформувати, виробити певну думку чи план внаслідок роздумів; «народити» ідею.
обмізкувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та треба обмізкувати й пригадати те, куди веде розуми наші цей солоний бовван? Що ж навіює нам ця несмачна й буйна корова?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |