1. Рідкісна назва для місцевості або об’єкта, що походить від діалектного “мішкати” (баритися, гаятися) і може означати місце, де хтось затримався, зволікав.
2. У лісівництві — ділянка лісу, що має витягнуту, видовжену форму, часто обмежену з двох сторін іншими угіддями або природними рубежами.