обмішка

[obmiʃkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Рідкісна назва для місцевості або об’єкта, що походить від діалектного “мішкати” (баритися, гаятися) і може означати місце, де хтось затримався, зволікав.

  2. У лісівництві — ділянка лісу, що має витягнуту, видовжену форму, часто обмежену з двох сторін іншими угіддями або природними рубежами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обмішка, р. обмішки, д. обмішці, з. обмішку, о. обмішкою, м. обмішці, к. обмішко

Більше записів