Значення
-
Технічний термін у будівництві та архітектурі, що позначає елемент профілю (поперечного перерізу) архітектурно-будівельної деталі, утворений поєднанням різних за формою кривих ліній (наприклад, півкола та прямолінійних частин); профільоване виступання, обвід.
-
У геології — процес руйнування, відламування частин гірських порід або льодовиків; результат такої дії — уламок, обломок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обломлення, р. обломлення, д. обломленню, з. обломлення, о. обломленням, м. обломленні, к. обломлення