обломлення

1. Технічний термін у будівництві та архітектурі, що позначає елемент профілю (поперечного перерізу) архітектурно-будівельної деталі, утворений поєднанням різних за формою кривих ліній (наприклад, півкола та прямолінійних частин); профільоване виступання, обвід.

2. У геології — процес руйнування, відламування частин гірських порід або льодовиків; результат такої дії — уламок, обломок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |