облізлий

1. Який втратив хутро, шерсть, волосся, оперення або листя; злинялий, полинялий.

2. Який має пошкоджену, зношену поверхню через втрату верхнього шару (фарби, шкіри тощо); обдертий, потертий.

3. Перен. Дуже худий, знесилений, змарнілий (про людину або тварину).

Приклади вживання

Приклад 1:
Облізлий сніг.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прикментик () |