облігаторний
[obliɦɑtornɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Обов’язковий, такий, що підлягає безумовному виконанню; примусовий.
-
У мовознавстві: такий, що є обов’язковим компонентом мовної системи або структури вислову (на противагу факультативному).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. облігаторний, р. облігаторного, д. облігаторному, з. облігаторного, о. облігаторним, м. облігаторнім