обкутий
[obkutɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який має кути, грані або виступи, що затуплені, збиті, пошкоджені внаслідок удару або тривалого використання (про предмети).
-
Переносно: про людину — такий, що втратив гостроту розуму, сприйняття, став менш кмітливим, ініціативним через важкі життєві обставини, втому тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обкутий, р. обкутого, д. обкутому, з. обкутого, о. обкутим, м. обкутім