обкутий

1. Який має кути, грані або виступи, що затуплені, збиті, пошкоджені внаслідок удару або тривалого використання (про предмети).

2. Переносно: про людину — такий, що втратив гостроту розуму, сприйняття, став менш кмітливим, ініціативним через важкі життєві обставини, втому тощо.