Значення
-
Той, хто часто просить, благає про щось; жебрак.
-
Заст. Той, хто звертається з клопотанням, проханням; прохач.
-
Рідкісне. Той, хто займається збором пожертв, подаянь; збирач.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прохач, р. прохача, д. прохачеві, з. прохача, о. прохачем, м. прохачеві, к. прохачу