обхідник

[obxidnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Особа, яка обходить певну територію або об’єкт з метою огляду, контролю, охорони або обслуговування (наприклад, лісовий обхідник, обхідник колій).

  2. Власна назва селища міського типу в Україні, розташованого в Дніпропетровській області.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обхідник, р. обхідника, д. обхідникові, з. обхідника, о. обхідником, м. обхідникові, к. обхіднику

Більше записів