1. Властивість за значенням прикметника “обірваний”; стан чогось, що перервалося, не має продовження або завершення.
2. Переносно: відчуття чи стан раптової втрати зв’язку, підтримки, перспективи або внутрішньої незавершеності.
обірваність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І цей жаль, цей смуток, ця обірваність усередині геть нічим не пояснимі. Я потрапив до Венеції.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |