обіхідчастий

[obixidt͡ʃɑstɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Який стосується обіхідних частин мови (прийменників, сполучників, часток, вигуків).

  2. Який виконує функцію службових частин мови, не маючи самостійного лексичного значення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обіхідчастий, р. обіхідчастого, д. обіхідчастому, з. обіхідчастого, о. обіхідчастим, м. обіхідчастім

Більше записів