обгородити

1. Огородити з усіх боків, обнести огорожею, парканом тощо.

2. Перен., розм. Оточити кого-, щось, створити навколо нього щільне кільце (наприклад, людей).

Приклади:

Приклад 1:
Діяв, як і належиться людині стійкої землеробської культури та релігійної ідеології: не просто вихопити з «зіваючої» пащі «страшного велета» і впорядкувати шматок простору, а й відмежувати його, обгородити від зазіхань природних стихій і злих сил. На те спрямовувалися всі сили й енергія героя, що іноді, здавалося, переходило межі людських можливостей.
— Зеров Микола, “Камена”