Значення
-
Властивість за значенням прикметника “обґрунтований”; наявність логічних, фактичних або наукових підстав, доказів для чогось; аргументованість, доведеність.
-
У логіці та методології науки — характеристика знання, теорії або рішення, що означає їх підкріпленість достатніми та достовірними аргументами, відповідність установленим критеріям істинності або прийнятності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обґрунтованість, р. обґрунтованості, д. обґрунтованості, з. обґрунтованість, о. обґрунтованістю, м. обґрунтованості, к. обґрунтованосте