обезвладнюючий

1. (від дієслова “обезвладнювати”) Такий, що позбавляє сили, енергії, здатності діяти; що викликає стан повної втоми, безсилля, знесилення.

2. (переносно) Такий, що повністю підкорює, підпорядковує чи паралізує волю, бажання, ініціативу; пригнічуючий.

Приклади:

Відсутні