обезпліднювання

[obɛzplidnjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Процес або дія за значенням дієслова «обезпліднювати»; позбавлення здатності до запліднення або розмноження, стерилізація.

  2. У сільському господарстві та біології — обробка насіння, ґрунту тощо з метою знищення мікроорганізмів, бактерій, грибків для захисту рослин або запобігання псуванню продуктів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обезпліднювання, р. обезпліднювання, д. обезпліднюванню, з. обезпліднювання, о. обезпліднюванням, м. обезпліднюванні, к. обезпліднювання

Більше записів