обезконення

[obɛzkonɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Позбавлення влади, авторитету або можливості діяти; стан безсилля, безпорадності.

  2. У медицині: втрата або значне ослаблення функцій кінцівки (руки, ноги) внаслідок травми, захворювання або оперативного втручання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обезконення, р. обезконення, д. обезконенню, з. обезконення, о. обезконенням, м. обезконенні, к. обезконення

Більше записів