1. Позбавлений чогось, що належить або притаманне іншим; той, кому не вистачає чого-небудь (уваги, турботи, здібностей, майна тощо).
2. Який має недостатній розвиток, низькі показники у чомусь (про здібності, розум тощо).
обділений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З тих Чужинецьких країв, з тих доріг, не відкритих нікому, Як обділений лицар, повернеться град — і піде Умирати у поле, не знаючи стежки додому, Не знайшовши її ні в душі, ані в світі — ніде… «Залишу батьківщини вічний Рим…» Залишу батьківщини вічний Рим Заради меду, золота і шовку. Піду в дорогу, прихопивши, крім Сліпої правди, дику душу вовка.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”
Частина мови: прикментик () |