Словник Української Мови
Буква
1. Ретельно, уважно шукати щось, перебираючи, пересуваючи речі, часто у прихований спосіб або в чужій власності.
2. Активно та наполегливо розшукувати, вивідувати щось, збирати відомості.
3. Розмовне значення: ходити, бродити без певної мети або поспішаючи, зазвичай у пошуках чогось.
Приклад 1:
Ландати, ландувати — тут: швендяти, вештатись, тинятись, нишпорити («десь воно ландає»; «це якесь старе дупло, не буде ландувати ночами з поліцайом та хапати молодиці за підтичку…»). Л а н ц — ланцюг.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Почала нишпорити по закамарку, мацаючи в темрявi руками, але не знаходила нiчого. Нарештi, пiсля довгої шуканини, аж у далекому кутку, пiд лiжком, налапала якусь залiзну рiч.
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”