Значення
-
Розмовне позначення жінки або дівчини, яка нишпорить, тобто тихо, обережно або потайки ходить, шукаючи щось, вивідує або підслуховує.
-
У літературі та фольклорі — образна назва тварини (наприклад, лисиці, ласки), яка крадеться, вишукує здобич.
-
Переносно — про щось, що повільно, непомітно пробирається або поширюється (наприклад, нишпорка туману).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нишпорки, р. нишпорки, д. нишпорці, з. нишпорку, о. нишпоркою, м. нишпорці, к. нишпорко