1. (діал.) Раптово зникнути, сховатися, непомітно піти звідкись.
2. (діал., перен.) Тихо, непомітно замовкнути, припинити розмову або шум.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Раптово зникнути, сховатися, непомітно піти звідкись.
2. (діал., перен.) Тихо, непомітно замовкнути, припинити розмову або шум.
Приклад 1:
Страх, що змушує старших замикати уста наглухо, а молодих нишкнути зі своїм сміхом і жартами й озиратися кожної хвилини по боках, а всіх разом змушує бути нашорошеними й озиратися за кожним міліціонером чи військовим, а при появі котрогось з цих носіїв офіційної уніформи, як ознаки влади, в трамваї — замовкати всіх.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”