нидіння

1. (у біології) Процес відкладання яєць комахами, зокрема бджолами, осами та іншими перетинчастокрилими.

2. (у рибальстві) Період, коли риба (наприклад, короп) відкладає ікру на водну рослинність або інші підводні предмети.

Приклади вживання

Приклад 1:
Невольнича муза ~452 я знаю це може одна тільки пам’ять про неї Карпат,або Посельська книжка 453~ÂÀÇÎÍ-ÄÈÔÔÅÍÁÀÕ²ß спішимо набутися разом витягує зелений сувій із сувою врочисто розгортає наче збирається читати свої універсали про співжиття взаємодопомогу порятований мною від нидіння у тісному горщику завойовує шмат за шматом від моєї території я великодушний нам обом вистачить місця під сонцем стяги наші зелені нас тут двох живих відчуває мою самоту простягає приязно м’які молоді долоні але також страждає відчиняються рани — отвори на постарілому листю І. Калинець. Невольнича муза ~454 мертвіють надщерблені окраїни повисають як ганчір’я не знаю як зарадити болеві пустомиті відмиранню я сам ще більш вразливий листя нового не розгортаю Карпат,або Посельська книжка 455~ÏÎѲÄ×ÅÍÍß Kto j/aogonec podpisał?
— Ігор Калинець, “Iгор Калинець. Поезiя”

Приклад 2:
Український театр за час 70-ти років свого існування переходив різні фази: розросту, нидіння, розцвіту, занепаду. Залежно від долі ці- лого народу, від зглядної свободи чи неволі публічного слова, залеж- но від появи драматичних письменників, вкінці від припливу й від- пливу сценічних талантів – український театр у Львові мав періоди розвитку, успіху, яснів світлими індивідуальностями й світлими креа- ціями або западав у маразм, безлад і дрімоту, волік з дня на день сіру приземну веґетацію, на якої зміст складалися закулісові сварні й бурі./ 253 Мала українська сцена часи, коли в історичних драмах промо- вляв на ній Корнило У стиянович своєю камінною невтишною тугою за безповоротно минулими княжими часами, коли у Федьковичевій траґедії ставав на ній у вогні блискавок і шумі орлиних крил ро- мантичною леґендою овіяний герой Гуцульщини Олекса Довбуш і кидав у вічі могучому воєводі грізний визов: Так знай, що нині ще на Чорногорі Збудуєм орлове гніздо – І або відти вольні повертаєм, Або нам ворон пісню заспіває Вогробну!…
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini”

Частина мови: іменник (однина) |