меркузал

[mɛrkuzɑl] Іменник

Буква:М

Значення

  1. меркузал — застарілий діуретичний лікарський препарат, що містив органічну ртутьвмісну сполуку (меркуріал) і був широко застосований у медицині першої половини XX століття як сечогінний засіб; зняттий із клінічного вжитку через високу токсичність ртуті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. меркузал, р. меркузалу, д. меркузалові, з. меркузал, о. меркузалом, м. меркузалі, к. меркузале

Більше записів