Древослів

Словник Української Мови

нужник

[nuʒnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Застаріла назва туалету, вбиральні, особливо у вигляді окремої невеликої будівлі або приміщення на подвір’ї.

  2. Рідкісне, застосування: невелика дерев’яна будівля чи приміщення для відправлення природних потреб.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нужник, р. нужника, д. нужникові, з. нужник, о. нужником, м. нужникові, к. нужнику

Більше записів