1. Який перебуває в нужді, бідності; злиденний, убогий.
2. Який викликає співчуття, жалість; жалюгідний, нещасний.
3. Застаріле: який потребує чогось, має потребу в чомусь; потребуючий.
нужденний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Описуючи свій досить нужденний студентський побут, юнак зауважує, що вони з товаришем із метою економії беруть на обід одну порцію борщу на двох — «так що можна буде з нового року передплатити „Літературно-науковий вісник“»… Не можна не помітити, як у сучасній українській культурі формуються мовби окремі «світи» — кожен зі своєю правдою, своїми критеріями і своїми знаковими постатями, культурний кровообіг між якими практично не відбувається, — отже, годі твердити про єдиний організм. Такими «несполучними посудинами» є, приміром, коло творців і симпатиків «Літературної України», з одного боку, і аналогічне коло «Критики» й «Коментаря», почасти «Сучасности», з другого.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Частина мови: прикментик () |