нутрець

[nutrɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (діал.) Те саме, що нутрощі — внутрішні органи тварини, особливо ті, що йдуть у їжу (печінка, серце, легені тощо).

  2. (перен., розм., заст.) Про людину: той, хто має внутрішню, духовну силу, характер; людина із серцем, із душею (зазвичай у стійкому словосполученні “козацький/лицарський нутрець”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нутреці, р. нутреця, д. нутрецеві, з. нутреця, о. нутрецем, м. нутрецеві, к. нутрецю

Більше записів