нунцій

1. Постійний дипломатичний представник Папи Римського (Святого Престолу) в іноземній державі, що має ранг надзвичайного та повноважного посла.

2. У переносному значенні — той, хто виступає глашатаєм, провісником або активним розповсюджувачем якоїсь ідеї, вчення.

Приклади вживання слова

нунцій

Приклад 1:
Папський нунцій звітував з Кракова до Рима: «Помер князь, що був чесний, як Нума, хоробрий, як Ромул, що був переможцем у 33 битвах, — шкода лишень, що схизматик». Костянтина Острозького поховали в Києві в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”