1. Пристрій або система, що фіксує відсутність сигналу, напруги, струму або будь-якого іншого вимірюваного параметра, тобто його зниження до нульового рівня.
2. У фізиці елементарних частинок — компонент експериментальної установки, призначений для реєстрації подій, при яких не виявляються продукти зіткнення частинок у певному напрямку або з певними характеристиками, що є важливою інформацією для аналізу.
3. У електротехніці та радіотехніці — схема або прилад, що генерує вихідний сигнал або спрацьовує при досягненні вхідним сигналом значення, близького до нуля.