ІЗОПОВЕ́РХНЯ, іменник жіночого роду. Поверхня, усі точки якої мають однакове значення певної фізичної величини (температури, тиску, потенціалу тощо); ізоповерхня є геометричним місцем точок, що відповідають одному рівню скалярного поля.
ізоповерхня
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |