нуклон

Приклад 1:
Переважно розглядають і викори с- товують питому енергію зв’язку – енергію зв’язку звEδ , що припадає на один нуклон. Питома енергія зв’язку залежить від масо- вого числа і характеризує стійкість ато м- них ядер.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 2:
М і- німуми для енергії зв’язку на один нуклон спостерігаються в області ядер з непарн и- ми кількостями протонів і нейтронів – Li6 3 , B10 5 , N14 7 . Максимуми питомої енергії зв’язку відповідають ядрам з парними чис- лами протонів і нейтронів – O,C,He 16 8 12 8 4 2 .
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 3:
Найменшу енергію зв’язку на один нуклон мають не- парно-непарні ядра. Проміжні значення питомої енергії зв’язку мають парно- непарні і непарно-парні ядра.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 4:
Ядра елементів в середній частині таблиці Менделєєва ( 28<А<138) від Si28 14 до Ba138 56 найбільш стійкі, в цих ядрах звEδ ~ нуклон MeB7,8 . Найстійкішими вияв и- лись так звані „магічні ядра”, у яких кіл ь- кість протонів або нейтронів дорівнює од- ному з „магічних чисел”: 2, 8, 20, 28, 50, 82, 126.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 5:
Енергія зв’язку, що припадає на один нуклон у я д- рі, досягає 7-8,5 MeB. Сили взаємодії я дра з електронами атома забезпечують енергію зв’язку від десятків до тисяч електрон – вольт, а сили зв’язку між атомами в мол е- кулах забезпечують енергію зв’язку в кіл ь- ка електрон-вольт.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”