Древослів

Словник Української Мови

нуг

Буква

1. Олійна рослина родини мальвових, поширена в Середземномор’ї та Азії, насіння якої використовують для виробництва харчової олії та у кондитерській промисловості; кунжут абісинський (лат. Guizotia abyssinica).

2. Власна назва (ім’я) тюркського походження, що вживається переважно в середньовічному контексті (наприклад, Нуг-Яр).

Приклади вживання слова

нуг

Приклад 1:
В своїх звичаях вони задержали — цілувать дівчат у руки і деякі слова: «проще», «добрий вечур», «добридзень», «падам до нуг» та ще деякі, та й годі. Цим тільки вони й відрізняються від подолян-русинів, та ще одежиною: мають желетки тощо, а жінка зав’язують голову в хустку із купром — от трохи так, як київські міщанки; мають шляфроки — свого крою одежина, й в спідницях ходять та в черевиках; не носять також коралів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

More posts