нуда

1. Стан психічного дискомфорту, спричинений одноманітністю, бездіяльністю або відсутністю інтересів, що виражається у відчутті порожнечі, втоми від життя та нудьги.

2. Почуття глибокого сумую, меланхолії, важкого зневірення; розпука.

Приклади вживання

Приклад 1:
Нуда, ви вже дочитували останні строки, як в двері силь­ но постучали. Хтось пронзітільно кричав: «Васілій Пітровіч, вас визиває дірєктор!
— Невідомий автор, “Shakhmati Dlia Dibiliv”

Частина мови: іменник (однина) |