1. Стан психічного дискомфорту, спричинений одноманітністю, бездіяльністю або відсутністю інтересів, що виражається у відчутті порожнечі, втоми від життя та нудьги.
2. Почуття глибокого сумую, меланхолії, важкого зневірення; розпука.
Словник Української Мови
Буква
1. Стан психічного дискомфорту, спричинений одноманітністю, бездіяльністю або відсутністю інтересів, що виражається у відчутті порожнечі, втоми від життя та нудьги.
2. Почуття глибокого сумую, меланхолії, важкого зневірення; розпука.
Приклад 1:
— Нуда, ви вже дочитували останні строки, як в двері силь но постучали. Хтось пронзітільно кричав: «Васілій Пітровіч, вас визиває дірєктор!
— Невідомий автор, “Shakhmati Dlia Dibiliv”