ізокліна

ІЗОКЛІ́НА, и, жін.

1. геол. Лінія на геологічній карті, що з’єднує точки земної поверхні з однаковим нахилом (кутом падіння) гірських порід.

2. фіз., метеор. Лінія на карті, що з’єднує точки з однаковим значенням магнільного нахилення (кута між вектором напруженості магнітного поля Землі та горизонтальною площиною).

Приклади вживання слова

ізокліна

Відсутні