Значення
-
Вигук, що вживається для вираження заохочення, спонукання до дії, поспіху або нетерпіння.
-
Вигук, яким виражають згоду, поступку, часто з відтінком небажання або вагання.
-
Вигук, що слугує для заповнення паузи в мовленні або для набрання часу на роздум.
-
Вигук, який виражає підсумок, висновок або перехід до нової думки.
-
Частка, що надає висловлюванню емоційного забарвлення (зневаги, іронії, недовіри тощо), часто в поєднанні з іншими частками (“ну й”, “ну от”, “ну так”).