ножетримач

1. Спеціальна деталь або пристрій для фіксації ножа, що забезпечує його безпечне зберігання або транспортування; підставка, футляр або кріплення для ножа.

2. У техніці та промисловості — частина верстата, механізму або інструменту, що призначена для надійного утримання ріжучого леза під час роботи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |