ножетримач

[noʒɛtrɪmɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Спеціальна деталь або пристрій для фіксації ножа, що забезпечує його безпечне зберігання або транспортування; підставка, футляр або кріплення для ножа.

  2. У техніці та промисловості — частина верстата, механізму або інструменту, що призначена для надійного утримання ріжучого леза під час роботи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ножетримач, р. ножетримача, д. ножетримачеві, з. ножетримач, о. ножетримачем, м. ножетримачеві, к. ножетримачу

Більше записів