мінос

[minos] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У давньогрецькій міфології — легендарний цар Криту, син Зевса та Європи, чоловік Пасіфаї, батько Аріадни, Федри та Андрогея, володар лабіринту, де ув’язнено Мінотавра.

  2. У давньогрецькій міфології — один із трьох суддів у підземному царстві Аїда (разом з Еаком і Радамантом), який вирішував долі померлих.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мінос, р. міноса, д. міносові, з. міноса, о. міносом, м. міносі, к. міносе

Більше записів