мінос

1. У давньогрецькій міфології — легендарний цар Криту, син Зевса та Європи, чоловік Пасіфаї, батько Аріадни, Федри та Андрогея, володар лабіринту, де ув’язнено Мінотавра.

2. У давньогрецькій міфології — один із трьох суддів у підземному царстві Аїда (разом з Еаком і Радамантом), який вирішував долі померлих.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |