Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до Новоросійська, пов’язаний з цим містом на Чорноморському узбережжі Росії.
2. Належний до історичної області Новоросія (Новоросійський край), що охоплювала південні українські землі, приєднані до Російської імперії в другій половині XVIII століття.
Приклад 1:
Турки-каїкджиї з Трапезунда, яких повно по всіх чорноморських портах, опорядили свою велику барку, щоб позабирати з пароплава пасажирів або товари, які виписано з Одеси, Ростова та Новоросійська, бо тут, у Туапсе, ремісників обмаль, навіть шевці не раз у раз перебувають. З десяток босяків мішаної національності, безпритульні українці, захожі великоруси, одеські або малоазійські греки та кавказькі імеретини — усі обшарпані та й з дуже розбишацькими обличчями — згуртувалися тут само, чекаючи, чи не покличуть з агентства і їх на підмогу, щоб пособляли перетягати якісь важкі ящики, чи там бочки, чи що.
— Тютюнник Григорій, “Вир”