Словник Української Мови
Буква
1. Стосунний до Нового року, пов’язаний із святкуванням початку нового року.
2. Призначений для Нового року, що використовується або відбувається під час цього свята.
3. Характерний для періоду Нового року, що має особливу атмосферу або атрибутику цього свята.
Приклад 1:
У ритуалах брали участь також царедворці, а Найповажніші ритуали були прерогативою царя й цариці (передовсім, новорічний ритуал). Оскільки населення пов’язувало свій добробут із благополуччям царської родини, то в державі практикувалися особливі обряди «оновлення» царствених осіб (у царське вбрання наряджали полонених чи статую).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”