1. (у музиці) спеціальна папка або зошит для зберігання та перекладання нотних аркушів.
2. (заст.) жіночий рід від слова “нотник” — переписувач нот, копіїст.
3. (розм.) жінка, яка постійно ноїть, скаржиться або прискіпується; буркотунка.
Словник Української Мови
Буква
1. (у музиці) спеціальна папка або зошит для зберігання та перекладання нотних аркушів.
2. (заст.) жіночий рід від слова “нотник” — переписувач нот, копіїст.
3. (розм.) жінка, яка постійно ноїть, скаржиться або прискіпується; буркотунка.
Відсутні