ІЗОАЛОКСАЗИ́Н, -у, ч. Гетероциклічна сполука, що є структурною основою молекул рибофлавіну (вітаміну B₂) та його похідних (флавінових коферментів), які відіграють ключову роль в окисно-відновних процесах в організмі.
ізоалоксазин
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |