1. Рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва.
2. (діал., зневажл.) Людина з великим, видатним носом; носач.
носюра
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва.
2. (діал., зневажл.) Людина з великим, видатним носом; носач.
Відсутні