норовливість

[noroʋlɪʋistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “норовливий“; упертість, сваволя, неслухняність, схильність до своєрідних, часто непередбачуваних витівок або вибриків (переважно про тварин, особливо коней).

  2. Рідше — вперта, непоступлива вдача, характер людини; зарозумілість, чванливість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. норовливість, р. норовливості, д. норовливості, з. норовливість, о. норовливістю, м. норовливості, к. норовливосте

Більше записів