неслухняність

Властивість за значенням прикметника “неслухняний“; невиконання наказів, розпоряджень, нехтування вимогами, відсутність послуху.

Поведінка, що виражає таку властивість; вчинок, в якому проявляється непокора, спротив чи свавілля.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |